Від війни до блокчейну: як Україна формує криптоекономіку майбутнього

Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Україна обрала нетривіальний шлях виживання та розвитку - співпрацю з новими цифровими економічними інструментами. Криптовалюти стали для країни своєрідним «фінансовим бронежилетом», прийнявши донати на мільярди доларів і довівши свою роль у забезпеченні платіжної стійкості держави під час війни.

У 2025-му держава остаточно втілює стратегію формалізації криптоактивів. Новий закон про легалізацію передбачає:

• 18 % податку на прибуток із криптотрейдингу;
• 5 % військового збору з операцій із цифровими активами;
• обов’язкову реєстрацію криптобірж і обмінників;
• вимоги до KYC/AML за стандартами FATF.

Це рішення змінює правила гри. Відтепер кожен інвестор і стартап працює в легальному полі, а держава отримує можливість контролювати потоки капіталу та захищати інтереси громадян.

Криптосприйняття під час війни

Від початку повномасштабного вторгнення криптовалюти стали не лише економічним інструментом, а й символом солідарності. Волонтери та благодійники швидко організували платформи для збору пожертв у Bitcoin і Ethereum, які переводилися на рахунки Збройних Сил та гуманітарних фондів. За даними Chainalysis, обсяги криптовхідних платежів до України в 2022 році сягнули $7,3 млрд - один із найвищих показників у світі за темпами зростання.

“Крипто стало нашим першим фронтом фінансування, коли міжнародні грошові перекази сповільнилися через банківські санкції та логістичні бар’єри,” - говорить Олександр Шевченко, керівник директорату кібербезпеки Міністерства цифрової трансформації України.

Після війни частина цієї спільноти перетворилася на конкурентний бізнес: з’явилися криптообмінники, консультаційні агенції з блокчейну та навіть перші українські DeFi-стартапи.

Обсяги та динаміка: цифри, що говорять за себе

Чітке вимірювання зростання крипторинку дозволяє оцінити не лише монетарний ефект від донатів, а й загальну економічну вагу галузі.

• У 2023 році загальна капіталізація проєктів з українським корінням перевищила $2,1 млрд.
• Торгові обсяги на зареєстрованих в Україні біржах у 2024-му зросли на 230 % порівняно з 2022 роком.
• Державний бюджет отримав понад ₴1,2 млрд податків і військового збору лише за перші шість місяців 2025 року.

За оцінками Української асоціації криптоіндустрії, до кінця 2025 року галузь може залучити ще $500 млн іноземних інвестицій у стартапи, якщо законопроєкт запрацює без критичних перешкод.

Виклики та ризики на шляху легалізації

Легалізація криптовалют відкриває нові можливості, водночас піднімаючи низку ризиків:

•  Забезпечення прозорості транзакцій - Необхідність запровадження єдиної системи блокчейн-моніторингу.
•  Ризик відмивання коштів та фінансування тероризму.
•  Баланс між свободою ринку та державним контролем
•  Надмірні податки можуть знизити активність трейдерів і стартапів.
•  Слабкий нагляд - відкриті лазівки для недоброчесних гравців.
•  Інфраструктурні прогалини
•  Нестача штатних аудиторів із сертифікацією для криптооперацій.
•  Недостатній розвиток банківських API для роботи з цифровими активами.
•  Юридична невизначеність щодо статусу смарт-контрактів та DeFi-протоколів
•  Відсутність судової практики щодо виконання умов автоматизованих договорів.
•  Питання прав власності на токени в разі банкрутства контрагентів.

Ці виклики потребують комплексного підходу: технічних рішень для моніторингу, адаптивного законодавства та активного діалогу між владою, бізнесом і громадянським сектором.

Законодавча мозаїка: ключові норми та їхнє значення

Наразі в парламенті розглядають два основні законопроєкти:

1.  № 7432 («Про цифрові активи»), який деталізує категорії активів, механізми ліцензування та адміністрування податків.
2.  № 7521 («Про віртуальні активи в обороні та безпеці»), спрямований на запобігання фінансуванню тероризму та підсилення кіберзахисту держструктур.

Головні положення законопроєктів стосуються:

•  Визначення поняття «цифровий актив», «токен», «віртуальний актив».
•  Ліцензування провайдерів послуг із обміну та збереження криптоактивів.
•  Встановлення звітності для токен-емітентів і маркет-мейкерів.
•  Надання НКЦПФР повноважень щодо контролю та надання рекомендацій НБУ.

“Ми розуміємо, що криптоіндустрія - це і про фінансові інновації, і про національну безпеку. Законодавчі інструменти мають бути гнучкими, аби не стримувати стартапи, але жорсткими щодо кіберзагроз,” - коментує Ірина Петрова, заступниця голови комітету ВРУ з фінансів, податкової та митної політики.

Інфраструктура: біржі, платформи, банківські кроки

Створення робочої екосистеми потребує налаштованих бірж, інтегрованих з банками, гаманців із гарантіями безпеки та професійних аудитів.

•  Українські криптобіржі (Exir, WhiteBIT, Kuna) вже розширюють спектр пар із гривнею та доларом.
•  Банки (ПриватБанк, Ощадбанк) тестують API-інтеграції для миттєвого обміну фіату на крипту.
•  Гаманці з внутрішнім страхуванням коштів користувачів під контролем Держагентства з криптовалют.

Запуск пілотного проекту з «регульованими гаманцями» очікується в ІІІ кварталі 2025 року. Він передбачає спільну відповідальність провайдера та регулятора за збереження коштів користувачів.

Кейс-стадії: реальні українські проєкти, що формують криптоекономіку

Попри війну, українські стартапи не просто вижили - вони адаптувались, масштабувались і стали частиною глобального крипто- та фінтех-ландшафту. 

🇺🇦 WhiteBIT - криптобіржа з українським корінням

Заснована у 2018 році харків’янином Володимиром Носовим, WhiteBIT стала однією з найбільших централізованих бірж у Європі.

• • Понад 270 активів, 350+ торгових пар, 10 національних валют
• У 2022-2023 роках -офіційний партнер Мінцифри для збору криптодонатів
• Запуск платіжної системи Whitepay для бізнесу, що приймає криптовалюту
• Фізичні картки WhiteEX, які можна поповнювати криптою

“Ми не просто біржа - ми екосистема, яка дозволяє українському бізнесу працювати з криптою легально і зручно,” - Володимир Носов, CEO WhiteBIT

🇺🇦 Weld Money - крипта на банківській картці

Фінтех-стартап, який дозволяє витрачати криптовалюту через звичайні банківські картки.

• Запуск Weld Card у 2023 році  
• Партнерство з Visa, інтеграція з українськими банками
• Модель: автоматична конвертація крипти у фіат при оплаті
• Джерело: weld.money

🇺🇦 Finmap - фінансовий облік для малого бізнесу

Онлайн-сервіс для управління грошовими потоками, який підтримує мультивалютний облік, включно з криптовалютою.

• Залучено понад $1,5 млн інвестицій від європейських фондів 
• Грант від Українського фонду стартапів - $50 тис. 
• У 2022 році - релокація команди, волонтерська допомога армії
• Джерело: Finmap.online, інтерв’ю Fintech Insider

🇺🇦 AgroGloryTime - токенізація агровиробництва

Реальний агропроєкт, який емітує токен $AGTI, прив’язаний до аграрного бізнесу. 

• DAO-модель управління, дивіденди, вестинг 
• Інвестори отримують прибуток від реалізації продукції
• Джерело: AgroGloryTime на Agrichain

🇺🇦 NEAR Protocol - блокчейн нового покоління

Співзасновник - українець Ілля Полосухін, колишній інженер Google.

•  Залучено $150 млн інвестицій від фондів Andreessen Horowitz, Dragonfly Capital, Three Arrows Capital 
• Технологія: понад 100 000 транзакцій/сек, блок за 1 секунду 
• Позиціонується як “вбивця Ethereum” 
• Джерело: Forbes про NEAR Protocol

🇺🇦 Datrics - аналітика на блокчейні

Стартап, який спочатку працював із банками, а згодом перейшов до Web3-рішень. 

• Інвестиції від NEAR Protocol 
• Учасник Y Combinator 
• Платформа для аналізу великих даних у блокчейн-середовищі 
• Джерело: Datrics

 🇺🇦 Trustee Wallet - мобільний криптогаманець

Український криптогаманець із підтримкою мультиактивів, DeFi та NFT. 

• Понад 1 млн завантажень 
• Підтримка BTC, ETH, USDT, BNB, SOL, TON 
• Інтеграція з DEX та стейкінгом 
• Джерело: trustee.global

Міжнародні уроки: порівняння з іншими країнами

Україна може скористатися досвідом:

•  Німеччини: трирічний період звільнення від податку на прибуток для BTC-холдерів, які тримають актив понад один рік. Це стимулює довгострокову інвестицію та знижує волатильність ринку.
•  США: незважаючи на жорсткі правила SEC, американський ринок залишається найглибшим у світі. Прозорі вимоги до розкриття інформації підвищили довіру інституційних гравців.
•  Японії: комплексна система ліцензування бірж та провайдерів гаманців зробила країну одним із центрів криптотрейдингу в Азії.

Ключовий урок: поєднувати податкові стимули, прозоре регулювання та надійні заходи безпеки. Україна вже заклала основу, але попереду - втілення найкращих світових практик.

Погляд уперед: сценарії розвитку до 2030 року

Базовий сценарій

• Збереження поточних ставок оподаткування.
•  Повільне зростання інвестицій — до $1 млрд на рік.
•  Розвиток внутрішньої криптоінфраструктури, але без виходу на глобальний рівень.

Оптимістичний сценарій

•  Вдосконалення податкового режиму (подовження пільг для довгострокових інвесторів).
•  Активна приватизація держплатформ, інвестиції від міжнародних фондів.
•  України стає ключовим хабом для блокчейн-стартапів Східної Європи. 

Песимістичний сценарій

•  Надмірне регулювання та перевантаження бюрократією. 
•  Відтік технологічних талантів та релокація криптофірм за кордон.
•  Ринок переходить до «тіньового» сегмента, зростає кількість шахрайств.

Для максимального ефекту України потрібна гнучка політика, регулярне оновлення законодавства за результатами «живих» пілотних проєктів та прозорий діалог між бізнесом і владою.

Від початкового використання крипти у волонтерстві до створення комплексної криптоекономіки - шлях довжиною в три роки став для України своєрідним тестом на мобільність, інноваційність та здатність адаптуватися.

Легалізація криптовалют відкриває країні можливість залучати мільярдні інвестиції, розвивати власні фінтех-стартапи та інтегруватися в глобальну економіку технологій розподіленого реєстру. Проте успіх залежатиме від того, наскільки оперативно держава зможе модернізувати нормативну базу та забезпечити баланс між свободою ринку й національною безпекою.

Україна має всі шанси стати криптохабом Східної Європи - за умови, що держава та бізнес виступлять єдиним фронтом у створенні конкурентного, прозорого і безпечного середовища для цифрових активів.